ЛЮДВИСАРСТВО (від нім.) – розповсюджена в Польщі і на захід ноукраїнських землях (приблизно з XIV ст.) назва виливання та обробки виробів з бронзи, міді, латуні (дзвонів, гармат, скульптур та предметів побутового вжитку, напр., свічників, ступ). Л. було відоме з епохи бронзи на Далекому Сході, пізніше – в Єгипті, Греції, Римі, Візантії. У Європі воно досягло розквіту в XII ст. Галицько-Волинський літопис згадує про дзвони, які привозили з Києва до Холма. У львівських документах 1383–1384 рр. згадується ливарник дзвонів Микола. В 1468 р. у Львові побудовано ливарню, що забезпечувала місто гарматами; від того часу збереглися імена майстрів Валентина та Яна. У 1491 р. ливарник Матвій відлив дзвін, який важив 11 центнерів.