У Національному музеїВечірній Київ - Душевний порив ювелірного мистецтва українського народного декоративного мистецтва відкрилася виставка робіт кращих ювелірів та емальєрів країни. Холодного зимового вечора під дахом музею, у якому живе справжнє народне мистецтво, зібралися продовжувачі старовинних традицій ювелірної та емальєрної справи, які довели, що творити прекрасне завжди на часі. Цей процес не можна зупинити за будь-яких обставин, і доказом того є дивовижні роботи, представлені на виставці з інтригуючою назвою «Квадра – міні-метал. Ювелірне мистецтво – міні-емалі».

Віталій Хоменко – відомий київський ювелір та емальєр і натхненник цього виставкового проекту, пояснив: назва пов’язана з тим, що раз на чотири роки проводиться такий форум майстрів, хоча, на його думку, цей проміжок часу можна було б скоротити до двох років

Фанатично налаштовані професіонали

«Між першою і цією виставкою ювелірів минуло чотири роки, – ділиться думками доктор мистецтвознавства зі Львова Ростислав Шмагало. – Це на перший погляд багато часу. А якщо враховувати, наскільки прискіпливо і довго ювелір працює над своїм витвором, то дуже мало. Зазвичай поціновувачі мистецтва, зокрема американці, запитують: «А скільки часу художник витратив на створення свого витвору?». У даному випадку треба запитувати: скільки років художник витратив? Це буде більш логічним стосовно такого виду мистецтва, як ювелірне, яке аж ніяк не хоче вписуватись у сучасний ритм життя. У цьому є парадокс: незважаючи на уніфікацію сучасного ювелірного мистецтва, його багатомільйонне тиражування і технологічні процеси, якими намагаються замінити рукотворність, все одно знаходяться такі фанатично налаштовані професіонали, для яких ювелірне мистецтво – душевний порив. Вони не піддаються спокусам нових технологій, віянням нової естетики, що приходить до нас разом із «монстрами» ювелірного ринку, які працюють на валовий тираж. Вони мають власний авторський почерк, який багато років залишається незмінним»

Послідовники Фаберже та Маршака

Одним із оберегів львівської ювелірної традиції називають відомого ювеліра та емальєра Станіслава Вольського – визнаного метра в галузі художнього металу не лише у Львові, а й далеко за межами України. За художню майстерність і віртуозне виконання цього талановитого майстра, своєрідну «людину-оркестр», фахівці-мистецтвознавці вважають послідовником знаменитого Фаберже та видатного київського ювеліра й підприємця Йосифа Маршака. Він працює в жанрах Аrt jewelry та живопису в емалі, застосовуючи різноманітні техніки обробки металу, різьблення по каменю, техніку гарячої емалі, поєднуючи у своїх живописних роботах емаль та гутне скло, що є власною знахідкою митця. Твори Станіслава Вольського, представлені на виставці, – це браслет, перстень і брошка, а також емалеві панно, що мають назву «Майдан».

Через призму авторського світобачення вони відображають події в нашій країні, засвідчуючи високий професійний рівень та мистецький талант художника. Особливим творчим стилем вирізняються прикраси донецького ювеліра Сергія Аленгоза. У творчості митця переважають сюжетні мотиви на міфологічні грецькі та християнські теми, адже Сергій Аленгоз – грек за походженням. На виставці представлено декілька прикрас із циклу за грецькими мотивами – підвіски та гарнітур «Після Симблегад». А його творча робота «Пегас, опалений війною», є своєрідним творчим відгуком художника на нинішню війну в Україні, зокрема в його рідному місті. Браслет та підвіски Андрія Болюха представляють на виставці унікальний вид творчості – ювелірне ковальство. Створені за допомогою ковальських інструментів прикраси, що мають поліхромне звучання завдяки техніці термооксидування, є яскравим свідченням того, що митці в реалізації своєї творчої ідеї не обмежені ані технологічно, ані художньо.

Кияни задають тон

«Чудовими витворами на виставці представлено буковинську та львівську школи ювелірства, – вважає доктор мистецтвознавства. – Завжди потужним камертоном була кримська школа ювелірів, але, на жаль, вони не взяли участь у нинішній виставці. Зазвичай центром ювелірного мистецтва вважався Київ.

За радянських часів були свої обмеження – не всім дозволяли працювати з коштовними матеріалами. Для такого виду діяльності потрібні були спеціальні дозволи. Не можна було виходити за рамки, встановлені стандартами ювелірних заводів, які працювали на території країни. Разом з тим, експериментальні творчі групи 1970-х років на чолі з Віталієм Хоменком, які створювалися тоді у Києві, намагалися зробити прорив в авторському мистецтві ювелірів, вони й нині задають тон». «Україна – це багатонаціональна держава. У нас живуть і турки, і гагаузи, і вірмени. Було б дуже цікаво провести сучасну виставку ювелірів країни з ухилом на національні традиції», – зауважує знаний київський ювелір Віталій Хоменко

Відродження давніх традицій

Своєрідний прорив у авторському мистецтві зробили і українські майстри-емальєри. Адже були часи, коли через війни та революції емальєрна справа, що має давні традиції в Україні, була в занепаді, але з останньої чверті XX століття почалося її відродження. «Саме завдяки творчій діяльності таких провідних сучасних художників, як Олександр Бородай, Віталій Хоменко, Олександр Міхальянц, Станіслав Вольський у мистецькому просторі України набула поширення техніка гарячих емалей – так звана живописна емаль, що бере свій початок із відомого французького міста Лімож доби Відродження, – розповідає художник-емальєр Тетяна Ільїна, одна з кураторів виставки. – Роботи, виконані у техніці живописної емалі, – надзвичайно виразні та неповторні, три- валий процес їх створення вимагає від художника не лише обізнаності з композиційними, художньо-стильовими аспектами роботи, досконалого знання властивостей матеріалу та навичок роботи з ним, але ще й оперативної готовності «співпрацювати» з емалями.

Основними ж критеріями, що привернули увагу до емальєрного мистецтва сучасних ювелірів, є універсальність, неповторність, поліхромія і довговічність емалей», – вважає мисткиня.

Побутує думка, що художник має свого часу розпрощатися з власними творами, як з власними дітьми, пустивши їх у «світ широкий». Не таємниця, що багато людей прагнуть вкласти гроші у витвори ювелірного мистецтва, щоб зберегти валютний капітал. Адже справжні шедеври з часом коштуватимуть дорожче, попри жодні кризи. Та перш ніж вони таки підуть у «світ широкий», сучасними витворами ювелірного та емальєрного мистецтва може помилуватися будь-хто, відвідавши експозицію Національного музею українського народного декоративного мистецтва до 25 січня

Джерело: Вечірній Київ
Автор: Марина Марченко info@eveningkiev.com

Share to Facebook
Share to Google Plus