Вісторії розвитку художнього металу басейн Егейського моря викликає особливий інтерес як за унікальними знахідками високохудожніх металевих виробів, так і за свідченням історичнихджерел й міфології.

У давньогрецьких легендах острів Крит фігурує як батьківщина обробки металів. Згідно з легендами, у тутешніх печерах проживали міфічні істоти Тельхени, головним заняттям яких було ковальство. Археологічні зразки засвідчили виробництво на острові золотих прикрас уже у період неоліту і ранньої бронзи. У Критській печері Алькалахор було знайдено сотні високоякісних мечів і кинджалів, бронзові зливки та листи золота. Природні форми печер вдало використовувалися населенням Криту як кузні.

Знаменитий Великий Троянський скарб, який налічує 9 тис. металевих предметів, датується другою половиною III тис. до н. е. Серед них – діадема витонченої роботи, чисельні ланцюжки, шпильки із завершенням у вигляді птахів, золота стрічка завдовжки 50 см. У техніці виколотки з листа по дерев’яній формі та методом карбування виготовлялися схематичні фігурки ідолів. Предмети, зроблені способом лиття, у цей період не зустрічаються, проте техніка примітивної зерні вже існувала. Серед посуду виявлені золоті, срібні й мідні вази, а також незвичайної форми чаша – «соусник» у вигляді ладьї з двома припаяними напівкруглими ручками по боках. Чітка і плавна конфігурація цієї чаші, виготовленої із золота технікою виколотки, свідчить про високий рівень володіння мистецтвом обробки металу у ранній період формування культури крито-мікен і Кікладських островів. Характерною рисою зброї, шпильок і золотих чаш з Кікладських островів є декорування S-подібними спіралеподібними завитками. Цей орнамент має велику кількість прообразів на місцевій кераміці та в архітектурі.

Рання стадія розвитку золотарства у басейні Егейського моря характеризується також тісними зв’язками з розвоєм ювелірства в інших народів. Так, підкреслено прості карбовані золоті шпильки з квітами для волосся з острова Мохлос нагадують аналогічні прикраси з Уру в Месопотамії.

Для середньомінойського періоду (2100–1600 рр. до н. е.) властива у Критському золотарстві появою високоякісних клейнотів. Найцікавішим для ілюстрації золотарства у цей період є золотий візир розміром 4,7 см, знайдений біля палацу в Малі. Візир виготовлено у формі двох бджіл, тулуби яких творять замкнену композицію з колом мініатюрних сотів по центру. Три округлі підвіски внизу композиції позбавлені вставок із невідомого коштовного каміння, які там були.

Зброярство у цей період репрезентоване метровим прямим мечем із бронзи, ручка якого виготовлена з вапняку, покритого листовим золотом. Кулястим навершям рукоятки меча слугує кристал гірського кришталю. Особливо високої якості довгі метрові мечі критські майстри зробили у Пізньомінойський період (1600–1200 рр. до н. е.), що давало змогу експортувати їх у великій кількості. До цього ж періоду належить золоте руків’я меча з агатовим навершям з острова Кнос із зображенням гірських козлів і левів. Цікавим є виготовлений критськими майстрами золотий диск (ефес, цуба) з рельєфним стилізованим зображенням акробата, вигнутого в дугу у рамках кола, а також парні кубки з королівських поховань у Вафіо поблизу Спарти. Якщо цуба виконана у техніці лиття, то кубки з королівської гробниці дають нам прекрасний приклад володіння технікою карбування.

У техніці карбування тонкого листового золота виконані поховальні маски зі схематично трактованими деталями обличчя та золоті бляшки на одязі померлих із зображеннями восьминогів й спіралеподібних розеток. Жвавість рукотворної форми відображує репусований кубок, декорований спіралеподібним орнаментом. У техніці лиття виконані невеликих розмірів (2,5–2,7 см) тонко промодельовані підвіски у вигляді левів і биків.

На замовлення мікенців критські ювеліри робили і срібний посуд. Шедевром є срібна чаша, декорована черню та інкрустована золотими орнаментальними вставками з мотивами букранії й лотосу. Цікавим твором також є срібна чаша, інкрустована ритмічним рядом вколочених у корпус двадцяти одного профільного зображення голів воїнів із чистого та покритого черню золота. Багатофігурні композиції на срібному посуді Мікен карбувалися головним чином на військову й мисливську тематику, на відміну від мирних композицій критян.

До унікальних творів критських майстрів, знайдених у Мікенах, належать інкрустовані бронзові кинджали у своєрідній техніці «живопису на металі». На вузькому просторі клинків кинджалів розміщуються динамічні сцени полювання або підводного царства. Фігурки тварин, леви та лані виконані тут із золота, тіла мисливців – із мідних листів, їхні щити й одяг інкрустовані сріблом. Контури між зображенням заповнені черню. Усі деталі старанно програвійовані. Композиції на кинджалах за характером близькі до критських фресок, а також орнаментики критської кераміки у стилі «камарес».

Отже, художній метал у басейні Егейського моря у III–II тис. до н. е. репрезентований чисельними високохудожніми виробами, які увібрали кращий технологічний та мистецький досвід доби поряд із металопластикою Давнього Єгипту та Месопотамії.

Share to Facebook
Share to Google Plus